Є в кожному хоч крапелька добра,
Яка так часто у душі закрита,
Її бува відштовхує злоба,
Яка є гріх, хоч вкрашена, прикрита.
Добро в людині вкладене від Бога,
Та гріх так часто не дає ясніти,
Поволі закрадається тривога
І нема стимулу, щоб далі жити.
А варто лиш отримати надію,
Що є Господь, який усіх так любить,
Він воскрешає, оживляє мрію,
І кожного, хто вірить - не погубить.
Дивлюся на людей, - щось заважає,
Щось заважає доброту давати,
Поглянь на Бога - Він той, хто надихає,
І в силі рани людські лікувати.
Мій Боже, мудрості прошу у Тебе,
Щоби людину вміла цінувати,
Щоб кожного любила так, як себе,
Дай сил за Словом Твоїм поступати.
09/2015
|
