* * *
Умерь свой гам, умерь свой зык,
Хоть это не даётся многим;
Пусть больше сердце – не язык
Старается сказать о Боге.
* * *
Лес переполнен снегом –
Окутаны дерева.
И все равно с неба –
Белые кружева.
Белые-белые стаи…
Весною будет вода…
Все – что мы видим –
Растает
И люди, и города.
* * *
Мечется дым над трубою –
Самый обычный вид.
Всё достаётся с бою –
Всё о том говорит.
Спорить с этим не станешь,
Лезешь в унылых ряды…
Я не люблю метание,
Лучше - спокойный дым.
* * *
Есть, конечно, как бархат лето –
Гнусом, мухами не отпетое.
Кто-то может махнуть на Сейшелы.
У кого-то тонкие шеи,
У кого-то ладони в мозолях,
Много разных киснет по зонам,
А у многих трещат спины,
Чтоб в желудок съестное скинуть.
Пальцы, верно, длины разной
И расчётом покрыт разум.
* * *
Это думаю не бредь –
Не щепотка сажи:
Нам здесь дадено болеть.
Нет сомнения даже
Все болезни по пятам.
Вылечимся только там.
* * *
Неба амальгама,
Звезды – многоточ…
Поздно или рано
Всё уходит в ночь.
И не жди ответа
Жить покуда лих…
Есть они – рассветы,
Надо верить в них.
* * *
Люди мы – нам прибыли и вычеты.
Путь наш вечной далью осиян.
Христиан терзало не язычество,
А язычник мучил христиан.
* * *
Тратит солнце свои лучи –
Рассказать чтоб вселенной о свете.
А вселенная чем ответит
Или холодом промолчит?
И поэт тратит звуки, слова –
Радость в сердце и грусть будит.
Что же скажут ему люди?
Или их глухота права?
* * *
Никто не чувствует беду
Лежа в зыбучей колыбели,
Вот потому дни не летели
По ветру невеселых дум.
Придет тревогой явь и бред
Во зло надежде хилой, куцей.
Вот потому на склоне лет
Дни как безумные несутся.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
