Упала первая слеза,
Смочив руки ладонь.
Она рождается в глазах,
Нам облегчая боль.
Когда на сердце тяжело,
Внутри болит душа,
Глаза вдруг что-то обожгло,
Скатившись неспеша.
Слеза, как ранняя роса
На кончиках ресниц.
В ней можно видеть небеса
И отраженье птиц.
И взор с надеждою подняв,
Когда посмотрим ввысь,
Мы ищем Бога, Кто поняв,
Даст слёзы позабыть.
Слезинки, выпавшие вниз,
Не поднимают пыль,
Но со щекой они слились,
Всё превращая в быль.
Оставив свой короткий след,
Исчезнув на ветру,
Увидеть вновь дают рассвет,
Надежды полноту.
Расстают слёзы словно пар,
Собою лик омыв.
Нам слёзы, часто, будто в дар,
Чтоб горе позабыв,
Стремились мы душою вверх,
Став чище и добрей,
С грехом порвали краткий век,
Любя Христа сильней.
А слёзы капают из глаз;
Их ценность высока.
Они даны не напоказ,
Но как к Творцу строка.
Слезами пишем мы письмо
Туда, где скорби нет,
Прося побыть с душой вдвоём
Среди гнетущих бед.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 6821 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вячеслав, какой замечательный стих..Спасибо Вам..Я обязательно сделаю на него кастик...Пусть Господь и дальше вдохновляет вас на такие чудесные стихи Комментарий автора: Благодарю!
Всеволод
2010-08-31 10:40:38
Мир тебе.
Бог дал прекрасный стих !
Слава Богу !
Трудись дальше. Комментарий автора: Благодарю, Всеволод!
Raisa
2010-09-03 21:23:13
5!!!
Tatyana
2010-09-12 04:47:39
замечательный стих. Спасибо.
Марина Баркова
2010-09-13 16:26:35
Благослови Господь!!!
Дина Маяцкая.
2011-03-18 02:17:35
Душа твоя, как на ладони
В твоих стихах!
А нам-как мирро благовоний
В твоих устах...
Замечательно, прекрасно, чудесно!
Крик души : Позвольте вашей любви цвести. - Сергей Варакин Как печально слышать такие слова любви нет она не существует.
И мы живём страдаем и мучимся а всё потому что мы эгосты чистой воды мы не научились любить. Я бы желал чтобы мы проявляли свою любовь в жизни. Когда любишь тогда легче жить. Помните об этом.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
